Чи до всіх дітей приходить Дід Мороз

Дід Мороз і його колеги:

 Дід Мороз і Санта відомі всім, але новорічних персонажів значно більше.

Чемно поводитимешся весь рік - 31 грудня прийде Дід Мороз і принесе подарунки.

Саме таку історію розповідають по всьому світу мільйони батьків своїм дітям. От лише далеко не завжди до них приходить Дід Мороз.

Одразу зазначимо, що таких чарівників - безліч,  навіть в одній країні їх може бути кілька.

Ми свідомо не пишемо про Санту - цей персонаж і так мегапопулярний завдяки голлівудським фільмам і кока-колі.

Дід Мороз у Росії та країнах СНД

Дід Мороз - це  високий  дідуган із довгою білою бородою. Дід Мороз приходить до дітей у Новорічну ніч із подарунками, а якщо діти заснули - він неодмінно залишить подарунки під ялинкою.

 







Прообразом Діда Мороза став фольклорний Мороз Іванович, Морозко. Ще в царській Росії вирішили створити персонажа, який приноситиме діточкам різдвяні подарунки.

Від початку ХХ століття комуністи заборонили різдвяні традиції, персоною нон-ґрата став і  Дід Мороз. Повернувся Дід Мороз у 30-х роках ХХ століття: але приходить він тепер не на Різдво, а в Новорічну ніч. 

Червоний одяг Дід Мороз змінив на блакитний, щоб бути менше схожим на свого заокеанського родича, Санту. Кажуть, така зміна стилю була ініційована самим Сталіним.

 



Дід Мороз - головний новорічний постачальник подарунків для дітей країн СНД. Але є й відмінності: російський Дід Мороз живе у Великому Устюгу, у нього навіть є день народження - 18 листопада.

Білоруський Дід Мороз носить білий одяг, не вирізняється помітною повнотою і живе в Біловезькій пущі.

 В Україні діти все ще чекають Діда Мороза в Новорічну ніч, але з кожним роком чимраз популярніші подарунки, залишені під подушкою Святим Миколаєм.

До Х ст. Миколай Чудотворець був шанований головним чином на Сході. Однак згодом ім'я святителя стає широко відомим і на заході Європи, а в 1087 році представники Риму вивезли мощі святого з Мір Лікийських, де вони покоїлися з IV ст., і перенесли їх до італійського міста Барі, де вони знаходяться до наших днів. Ця подія відзначається 21 травня. День же пам'яті Святого Миколая відзначається 6 грудня за григоріанським календарем або 19 грудня за юліанським. Саме цей день досить швидко став широко шанованим святом у всій Європі. Звичай же дарувати подарунки цього дня вперше виник у Голландії приблизно в XIV ст. У той час день святого Миколая з надзвичайною пишнотою відзначався в невеликому містечку Маастрихт. Святитель приїжджав туди на кораблі з «теплих країн», і в'їжджав у місто на коні, у супроводі слуг-негренят, у червоному облачанні католицького єпископа й з єпископською палицею. У пам'ять же незвичайного милосердя святителя й на спогад того, як він не допустив блудного падіння трьох дочок бідного жителя Мир, таємно підкидаючи у вікно мішечки золота, з'явився звичай таємно робити дітям подарунки. Щоправда, ця історія дещо видозмінилася в Європі. Вважалося, що Святий Миколай підкидав золото не через вікно, а через пічну трубу. Тому діти ставили на ніч свої черевички, або вішали панчохи коло камінів, звідки в них і потрапляли подарунки.

З Голландії ця традиція стала швидко розповсюджуватися у сусідніх країнах, головним чином в Німеччині. Остаточно ж традиція дарування дітям подарунки саме на Різдво затвердилася в Європі тільки в XIX ст., та і то не скрізь. Наприклад, у сучасній Німеччині в обов'язковому порядку прагнуть зробити подарунки дітям 6 грудня, на Nikholaus. Щоправда, діти не відмовляються від подарунків від американського Санта Клауса, що став популярним в Європі після Другої світової війни, або німецького Weihnachtsmann.

Дарування подарунків на день Святого Миколая, за словами О. Воропая, було відоме й у Галичині

Дід Мороз в Ірландії - Даїд-на-нолаг (Daidí na Nollag - Батько Різдво)

Ірландський Дід Мороз потребує особливої уваги - про нього зараз пам'ятає тільки старше покоління ірландців.

Але ми вирішили обов'язково згадати його в нашій статті - бо дуже він чесний у своїх уподобаннях.

Річ у тім, що в англомовних країнах діти залишають Дідові Морозу їжу - адже складно облетіти весь світ за одну ніч, треба підкріплюватися. Так от, ірландський Дід Мороз завжди був не проти отримати кухоль Гіннесса та солодкий пиріг. 

Дід Мороз у Данії - Юльмен (Julemand - Різдвяний чоловік)

Юльмен дуже схожий на Санта Клауса: червоний сюртук, оленяча запряжка, мішок подарунків.

Але датські діти вірять, що Юльмен живе не в Лапландії, а в Гренландії: неподалік містечка Ууманнака навіть є невеликий будиночок Юльмена.

Географічне положення Данії обумовило ще одну традицію: в багато міст Юльмен не приїжджає на санях (вони використовуються виключно в різдвяну ніч для експрес-доставки подарунків), а ...на кораблі за кілька тижнів до Різдва.

"Юльмен приїжджає"...Ця новина блискавично поширюється по великих і малих містах королівства. Усі жителі з дітьми, та й ті, хто все ще вірить у диво, збираються на пристані.

От вдалечині показується корабель, а на носі - червона крапка. "Юльмен, це Юльмен...", - перешіптуються діти. "Так, так...", - усміхаючись, погоджуються батьки. Атмосфера не пристані - непередавана!

Коли корабель пришвартується, датський Дід Мороз насамперед роздає цукерки всім присутнім на пристані дітям.

Потім сідає в запряжку, підготовлену гномами, і їде на головну площу містечка - запалювати ялинку.

Дід Мороз в Італії (точніше майже Баба Яга) - Бефана (просто Befana)

Розбавимо нашу чоловічу компанію: зустрічайте - добра Бефана (хоч на вигляд наче наша Баба Яга).

Італійським дітям пощастило - подарунки вони отримують не лише на Різдво (дарує Babbo Natale), а й у свято Богоявлення (6 січня). Саме тоді на сцену виходить Бефана: бабуся на мітлі.

Хоч Бефана і не здається доброю феєю, але саме вона приносить подарунки чемним дітям, а неслухняним насипле золи. Чим не Дід Мороз?

Живе Бефана в містечку Урбанія. Саме там щорічно проходить фестиваль Бефани, що збирає десятки тисяч дітей і дорослих. На фестиваль на мітлах злітаються кілька сотень, а то й тисяч красунь.

Різдвяно-новорічні

 персонажі в різних країнах

• в Україні — «Дід Мороз», «Святий Миколай»
• в Азербайджані — «Şaxta Baba», «Ayaz Ata»
• в Албанії — «Babadimri»
• в Афганістані — «Baba Chaghaloo»
• у Білорусі — «Дзед Мароз» або «Зюзя»
• у Болгарії — «Дядо Коледа»
• у Бразилії — «Papai Noel»
• у Великій Британії — «Father Christmas»
• у Вірменії — «Dzmer Papi»
• у В'єтнамі — «Ông già Nô-en»
• у Греції — «Агиос Василис», (Святитель Василій)
• у Грузії — «Tovlis papa», «Tovlis babua»
• у Данії — «Julemanden» або «Julenissen»
• в Єгипті — «Papa Noël»
• в Ізраїлі — «Silvester»
• в Індонезії — «Sinterklas»
• в Іраку та Південній Африці — «Goosaleh»
• в Ірані — «Baba Noel»
• в Ірландії — «Daidí na Nollaig»
• в Ісландії — «Йоласвейнари»
• в Іспанії і Латинській Америці — «Papá Noel»
• в Італії — «Babbo Natale»
• у Каталонії — «Sinterklaas»
• у Латвії — «Ziemassvētku vecītis»
• у Литві — «Kalėdų Senelis»                                                                   
• у Нідерландах — «Kerstman»
• у Німеччині — «Weihnachtsmann» або «Nikolaus»
• у Норвегії — «Julebukk» або «Julenissen»
• у Польщі — «Święty Mikołaj»
• у Португалії — «Pai Natal»
• у Росії — «Дед Мороз»
• у Румунії — «Moş Crăciun»                                                              
  
• у Сербії, Чорногорії та Боснії і Герцеговині — «Deda Mraz»
• у США та англомовній Канаді — «Santa Claus»
• на Тайвані — «Sèng-tàn Ló-jîn»
• у Татарстані — «Qış Babay» («Киш Бабай»)
• у Туреччині — «Noel Baba», «Ayaz Ata»
• в Угорщині — «Mikulás» або «Télapó»
• у Фінляндії — «Joulupukki»
• у Франції та франкомовній Канаді — «Le Père Noël»
• у Фрисландії — «Sinteklaas»
• у Чехії та Словаччині — «Ježíšek»
• у Чилі — «Viejito Pascuero»
• у Швеції — «Jultomten»
• у Шотландії — «Daidaín na Nollaig»

Про Дідів Морозов, гарних і різних, можна писати наукові праці (що дехто і робить).

Ми такої мети не ставимо, хотіли лише показати - якщо їдете на Різдво або Новий рік до іншої країни, краще дізнатись про святкові традиції. А то назвете фінського Йоулупукки Сантою, а він візьме й образиться.